6. Перенапруги при замиканнях на землю

6.4 Перенапруги при перемежованому дуговому замиканні на землю в мережі з дугогасильною котушкою

Дугогасильна котушка гасить дугу однофазного замикання на землю і тим самим усуває причину розвитку перенапруг. Однак у тих випадках, коли замикання на землю супроводжується різким зниженням рівня ізоляції, наприклад, у випадках пробою або руйнування ізоляторів, падіння проводів на землю і т.д., дуга замикання на землю не гасне й може отримати нестійкий, перемежований характер з повторними гасіннями і запалюваннями. В цих випадках на ємностях мережі при черговому гасінні дуги можуть зберегтися залишкові заряди, що піднімають потенціал нейтралі до . Як і у випадку з ізольованою нейтраллю, перехід напруги на ушкодженій фазі від нульового значення до  відбувається шляхом коливання з високою частотою  (рис. 6.7).

Рисунок 6.7 Відновлення напруги на ушкодженій фазі при гасінні дуги в мережі з дугогасильною котушкою

Одночасно в контурі розвиваються коливання з низькою частотою

,

де   індуктивний oпip дугогасильної котушки.

Частота  близька до 1, що приводить до виникнення биття із частотою (1 ), як це показано на рис 6.7.

Через півперіод биття  напруга на ушкодженій фазі стає рівною аналогічно тому, як це мало місце і у випадку ізольованої нейтралі.

Якщо в цей (або близький до нього) момент відбудеться запалювання дуги на ушкодженій фазі, то перенапруги на здоровій фазі в результаті коливань, як і раніше, визначатимуться за формулою (6.2), де

.                       (6.4)

 

З цього співвідношення видно, що можливі перенапруги тим нижчі, чим більше   тобто, при заданому  більше період биття Т, або дугогасильна котушка менш налагоджена .

Отже, покращення налагодження котушки призводить до зниження можливої кратності дугових перенапруг. З іншого боку, при великих розладах котушки можливі перенапруги, що не відрізняються за амплітудою від тих, які розвиваються при ізольованій нейтралі. У деякому відношенні котушка навіть може сприяти розвитку перенапруг. Внаслідок зростання відрізка часу від моменту згасання дуги до максимуму напруги на дузі зростає також інтервал часу деіонізації дуги і повторне замикання дуги стає вірогіднішим в найбільш несприятливий момент часу, відповідний максимуму .